ФОЛЬКЛОР І МУЗИЧНИЙ ТЕАТР

 

     В останній чверті минулого століття на культурному обрії України замайоріла досі побачена «зірка» — фольк-опера «Цвіт папороті» Євгена Станковича. 

    Саме цей твір започаткував нову добу в музично-театральному мистецтві. Адже до того часу в Україні не існувало такого музичного жанру, який ґрунтувався би виключно на українському фольклорі: історичних нарисах, народних звичаях, прикметах, фантазіях тощо. Митець по-новаторськи поєднав у своєму творі звучания оркестру із самобутнім співом народного хору, традиційний фольклор — із сучасними засобами виразності, зокрема авангардними. «Цвіт папороті» особливий ще й тим, що композитор увів до складу симфонічного оркестру народні інструменти.

    В основі фольк-опери — літературні твори Миколи Гоголя, національний фольклор, героїчний епос, народні обряди та пісні, легенди. Лібрето написав А. Стельмашенко, а декорації до фольк-опери створив український художник Є. Лисик. З політичних причин у 1979 р. прем’єра не відбулася, а декорації було знищено.

Г. Семирадський. Ніч напередодні Івана Купала

    У фольк-оперi «Цвіт папороті» немає наскрізного сюжету, звичного для жанру опери монологів, арій, дуетів. Твір складається з трьох дій: у першій змальовуються картини із життя Запорозької Січі; у другій розкриваються особливості народного побуту — сцени на свято Купала; зміст третьої — прославляння подвигів, здійснення народними героями заради Батьківщини.

МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

У другій дії фольк-опери «Цвіт папороті» відображене народне життя з усіх його проявах: світлих і радісних, суворих і трагічних. Поряд із реальними святковими обрядами на Івана Купала зображено й фантастичні образи, зокрема русалок.

У сцені «Русалчині купала» оркестрове звучання незвичайними способами поєднується з голосами хору — шепотом, зойками, зітханнями, — усе це створює таємничу атмосферу. На цьому тлі звучить соло русалки — пісня про загублену дівочу долю «Ой, глибокий колодязю».

Але в печальний спів, наче вихор, уривається купальський шабаш відьом. Виразна, пластична мелодія змінюється вигуками, завиваннями. Кульмінацією шабашу стає фантастична «Фуга нечисті».

У ній майже відсутні мелодії, оскільки головна тема фуги — скоромовка, що промовляється з «жорстокістю» (авторська вказівка).

Коли опівночі зацвітає папороть, шабаш раптово обривається, і все навкруги завмирає. Звучить акапельний спів хору, якому акомпанує лише записана на плівку «музика лісу» — шум листя, пташине щебетання тощо.

Євген Станкович / уривки та фінал 1 дії фольк-опери “Цвіт папороті”

«Схарактеризуйте образи, які виникають у цьому фрагменті Які його композиційні особливості?

Євген Станкович, «Ой, глибокий колодязю», «Русалчині купала» з фольк-опери «Цвіт папороті».

Як у другій дії опери відображені святкові обряди на Івана Купала, купальський шабаш відьом? 

Який характер музичного фрагменту твору? 

Чим вражає прослухана музика? 

Що незвичного у виконанні ви помітили?

ПОРТРЕТ МИТЦЯ

    Станковим Євген Федорович (народ. в 1942 р.) — український композитор, музичний і громадський діяч, лауреат численних вітчизняних і міжнародних премій нагород, народний артист України, Герой України. Народився в м. Сваляві, де здобув початкову музичну освіту Продовжував навчання в музичному училищі Ужгорода, потім у консерваторіях Львова і Києва (учень Б. Лятошинського, М. Скорика).

    У доробку композитора — 6 симфоній, 9 камерних симфоній, фольк-опера «Цвіт папороті», 6 балетів, велика кількість ораторій, камерно-вокальних й інструментальних творів. Також написав музику до шести вистав і понад сотні фільмів.

Прослухайте пісню Михайла Коваля «Балада про Крути».

Пригадайте, що таке балада.

    У цій пісні йдеться про криваві події 1918p., коли відбувся нерівнозначний бій між більшовицькою армією і загоном київських студентів та бійців вільного козацтва па залізничній станції Крути. Запекле протистояння тривало упродовж 5 годин. Завдяки значній кількісній перевазі супротивника українська молодь зазнала поразки, віддавши свої життя за українську державність.

    Під час поховання 27 юнаків, які потрапили до більшовиків у полон, а потім були ними страчені, поблизу Аскольдової могили в Києві голова Української Центральної Ради М. Грушевський назвав загиблих героями, а пост П. Тичина присвятив мужнім патріотам вірш «Пам’яті тридцяти».

Ю. Чумах. Крути