Технологічний процес виготовлення вишитого виробу.

Вишивка як традиційний вид декоративно-ужиткового мистецтва.

Вишивка – вид народного декоративно-ужиткового мистецтва, фрагментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, повстині; виконане різними ручними або машинними швами.

Тканинии для виготовлення вишитих виробів.

Як правило, тканина для вишивання може бути різного складу, але найчастіше це льон, льон з лавсаном, сурове полотно, спеціальна тканина для вишивання, канва. 

Тканину добирають залежно від виробу, який виготовляється, і техніки виконання вишивки. 

Для серветок використовують будь-які бавовняні, лляні, шовкові, шерстяні, штапельні тканини. 

Асортимент тканин і ниток для вишивання. 

Нитки, залежно від призначення виробу та техніки вишивання, застосовуються різноманітні як за кольором і якістю, так і за товщиною. 

Для вишивання використовують муліне, ірис, лляні, штапельні, шовкові, шерстяні та синтетичні нитки. 

Перед початком роботи нитки слід обов'язково перевірити на стійкість фарби.

Основи побудови композиції у вишивці

Більшість явищ природи є циклічними, це у вишивці знайшло відображення у їх специфічному зображенні, яке отримало назву орнаменту. 

Орнамент – це декоративна композиція, утворена з правильного чергування геометричних чи стилізованих зображень реальних предметів. 

За змістом елементів орнаменти поділяють наступним чином.

Геометричний орнамент складається з поєднаних у кольорі простих геометричних елементів, які чітко чергуються. 

Рослинний орнамент складається з рослинних елементів: декоративно-стилізованих квітів, листя, гілок, пуп’янків тощо. 

Зооморфний орнамент характеризується орнаментальними композиціями, як реалістичними, так і більш умовними – стилізованими птахами, тваринами, рибами, силуетом людини тощо. 

Пейзажний орнамент характеризується реалістичним або стилізованим зображенням мотивів природи, архітектурних пам’яток тощо. 

Можуть бути і комбіновані орнаменти, які включають в себе різноманітні елементи. 

Рапорт – елемент набірного орнаменту, що багаторазово повторюється.

Композиція вишивки – це творче об'єднання в єдине ціле окремих образотворчих елементів візерунку за змістом, кольоровою гамою, характером ліній, силуетів і форм.

Стилізація – це творча переробка форм реального світу з найбільшим художнім узагальненням, виявленням його умовних декоративних якостей. Графічне зображення створеного чи підібраного узору для вишивання конкретного виробу називається ескізом візерунку.

Інструменти та пристосування для вишивання.

Для вишивання потрібні крім тканини і ниток інструменти: 

• набір голок для вишивання, 
• ножиці та пристосування: 
• наперсток, п’яльця, кілочок,
•  ниткопротягувач. 

У процесі підготовки до вишивання потрібний копіювальний папір, калька, олівець, сантиметрова стрічка, лінійка, швейні шпильки.

Способи перенесення візерунка вишивки на тканину.

Залежно від кольору тканини і фактури, техніки виконання, характеру і розміщення візерунку на виробі нанесення візерунку на тканину виконують кількома способами. Найбільш розповсюджений спосіб перенесення візерунку на тканину – за допомогою копіювального паперу і кальки. На тонкі прозорі тканини малюнок переносять за допомогою скла, під яким стоїть лампа. Цей спосіб називають перенесення візерунку на просвіт.

Закріплення нитки

Способи обробки краю виробу, остаточна обробка виробу.

В українській вишивці існує багато швів, якими обробляють зрізи тканин у вишитих виробах. 

Такі шви називають обметницею, в основу яких покладено петельний шов.

 Стібки таких швів можуть бути розташовані на однаковій відстані, але різної довжини; групами або виходити по 2 чи 3 стібки з однієї точки. 

Шов «петельний» має багато різновидів.

Догляд за вишитими виробами.

Деякі вироби потрібно прати безпосередньо після вишивання, особливо коли вишивка великого розміру і довго була в роботі, інші – після більш або менш тривалого користування ними. 

Для цього вишивку спочатку замочують у теплій воді на 2 год. і лише після цього розпочинають прання. 

Випрані вироби полощуть у теплій воді, викручують, легко струшують і кладуть у холодну воду у розкладеному вигляді (у скрученому вигляді малюнок може відбитися на тлі). 

У холодну воду додають оцту – чайну ложку на склянку води. Прасують вироби вологими, якщо вони пересохли, їх збризкують водою. 

Лляні і напівлляні вироби для кращого прасування качають на котку. 

Вишивку прасують тільки з вивороту, а з лицьового боку – лише рубці та не вишиті місця. 

Прасувати слід по нитці основи, оскільки нитки піткання нерівномірно витягуються і при прасуванні можуть лишатися зморшки.

Дякую за роботу!

💞💞💞💝💝💝💞💞💞💖💖💖