Проект "Підставка для олівців". І - ІІ етапи.

Перед початком роботи над проектом згадай деякі правила .

Для цього перейди за цим  посиланням.

👉ПРАВИЛА  натисни ТУТ👈 

Тепер пригадаємо що таке проект.

Для цього слід перейти за цим посиланням.👇

                 👉ПРОЕКТ натисни ТУТ 👈

І.Організаційно-підготовчий етап.

Історію виникнення підставки під письмове приладдя слід розглядати паралельно з виникненням самого  приладдя для письма. 

Тому розглянемо виникнення олівця.

Історія олівця починається з XІ століття. Художники малювали тоді в основному паличками, виготовленими із суміші свинцю з цинком, іноді їх називали "срібними олівцями".

Графітні олівці відомі з XVІ ст. Англійські пастухи з місцевості Камберленд знайшли в землі темну масу, яку використовували для того, щоб мітити овець. Спочатку через колір, схожий на колір свинцю, родовище прийняли за поклади цього мінералу, використовуваного для виливки куль. Але, визначивши непридатність нового матеріалу для цих цілей, почали виготовляти з нього тонкі загострені на кінцях палички і використовували їх для малювання. 

Такі палички були м'якими, брудні руки і підходили для малювання, але не для листування.

 У XVІІ ст. графіт звичайно продавали на вулицях. Покупці, в основному, художники, затискали ці графітові палички між шматочками дерева або гілочками, загортали їх у папір або обв'язували їх мотузкою.

Перший документ, в якому згадується дерев'яний олівець, датований 1683 роком. У Німеччині виробництво графітних олівців почалося в Нюрнберзі. Німці догадалися змішувати графітний порошок із сірою і клеєм, отримуючи, таким чином, стрижень не найвищої якості, але за більш низькою ціною. 

В кінці XVIII ст. англійський парламент увів найбільш сувора заборона на вивіз дорогоцінного графіту з Камберленда. Порушення цієї заборони каралося дуже суворо, аж до страти. Але, не дивлячись на це, графіт продовжував потрапляти в континентальну Європу контрабандним шляхом, що призвело до різкого збільшення його ціни. 

Сучасний олівець винайшов у 1794 році французький вчений і винахідник Ніколя Жак Конте. 

За завданням французів, Конте розробив рецептуру змішування графіту з глиною і виробництва з цих матеріалів високоякісних стрижнів. За допомогою обробки високими температурами була досягнута висока міцність, однак ще більш важливим був той факт, що зміна пропорції суміші давала можливість робити стрижні різної твердості, що і послужило основою сучасної класифікації олівців по твердості (Т, М, ТМ або в англійському варіанті: Н - твердий, У - м'який, НВ - середньої твердості). 

Звичайну нам шестигранну форму корпуса олівця запропонував у Наприкінці XIX ст. граф Лотар фон Фаберкастл, помітивши, що олівці круглої форми часто скочуються з похилих поверхонь. 

Це наштовхнуло американця Алонсо Кроса, піонера сучасних пишучих інструментів, на створення в 1869 році металевого олівця. 

 Найпростішою конструкцією є механічний олівець з грифелем 2 мм, де стрижень тримається металевими притисками (цанга) - цанговий олівець. 

Сучасні механічні олівці більш досконалі. При кожному натисканні кнопки відбувається автоматична подача невеликої ділянки грифеля. Такі олівці не потрібно заточувати, вони забезпечені вбудованим гумкою і мають різну фіксовану товщину лінії (0,3 мм, 0,5 мм, 0,7 мм, 0,9 мм, 1мм).

Поява та розвиток приладів для малювання, креслення та письма вплинуло на розвиток цілої групи товарів, які використовуються сьогодні скрізь.

Наша мета створити цікаву, красиву  та оригінальну підставку для олівців.

Для досягнення нашої мети нам слід скласти план роботи над проектом.

ІІ. Конструкторський етап.

Зробити підставку для олівців та ручок своїми руками можна з чого завгодно. 

Це і скляні, бляшані, пластикові банки, і шматок дерева, і картон, і здавалося б матеріал, абсолютно непридатний для цього: диски, дискети, палички від морозива, стара терка і багато іншого.

 Розглянемо, які можуть бути  моделі - аналоги.

Як ви можете побачити, що підставки для олівців своїми руками можна виготовити навіть із старого матеріалу. 

Технологія виготовлення нових речей зі старих матеріалів називається апсайклінг.

Тепер, вам слід визначитися із своїм виробом, який ви будете робити.

Починаємо оформлення документації творчого проекту.

Для цього вам необхідно перейти за посиланням і заповнити Гугл форму.

👉Гугл форма. Натисни ТУТ👈

Або

Переписати питання і дати відповіді на запитання.

1. Назва проекту: 

2. Основна технологія: 

• Технологія виготовлення нових речей зі старих (апсайклінг);
• Паперопластика;
• Інше:

3. Для кого (або для чого) виконується проект?

4. Яким має бути виріб? 

Обери або запиши вимоги до виробу.

• естетично привабливий
• екологічно чистий
• відносно недорогий
• якісний
• зручний у використанні
• ексклюзівний (неповторний)
• Інше:

 5. Підбери із мережі Інтернет 3-4 фотографії моделей - аналогів.

Або замалюй в зошиті 3-4 ескізи моделей - аналогів.

Надішли фотографії.

6. Який із виробів, на твою думку, є найскладнішим у виготовленні? 

1,2,3,4

7. Який із виробів, на твою думку, є найпростішим у виготовленні?

1,2,3,4

8. За який час ти плануєш виготовити свій виріб?

9. Пофантазуй та замалюй зразок майбутнього виробу. Тобто зроби ескіз. Надішли фото.

10. Зроби детальний опис свого майбутнього виробу. 

• Яку має форму, розмір?
• В якому кольорі?
• Який дизайн (прикраса)?
• Тощо. 

11. Матеріали для виготовлення виробу (із чого буде виготовлено виріб):

12. Інструменти для виготовлення виробу (чим буде виготовлено виріб):

Худо́жник,худо́жниця— творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва (живописець, графік, скульптор, коміксист).

У переносному значенні художник — будь-який митець (поет, прозаїк, композитор тощо), який талановито використовує у своїй творчості художні засоби.

Винахідник — людина, яка створює нові винаходи, головним чином, технічні пристрої або методи. Хоча деякі винахідники можуть бути також вченими, більшість з них — інженери, які створюють технічні новинки на базі відкриттів інших вчених. Часто винахідники покращують існуючі пристрої або комбінують їх для створення нових корисних пристроїв.

Констру́ктор чи інженер-конструктор — особа, яка в підсумку процесу конструювання певного об’єкта техніки створює проєкт (наприклад, комплект креслень, технічний проєкт тощо), який повинен забезпечити можливість його виготовлення, збирання чи спорудження.

Дякую за роботу!

💖💖💞💞💓💓💝💝💗💗