Українська народна вишивка

 

Українська вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва українців; 

орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; 

один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. 

Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. 

Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як ліжники, обруси, наволочки, рушники тощо.

До візерунків на вишивках ставилися вкрай серйозно. 

Правильно вишита сорочка чи рушник приносили в дім радість та благополуччя, а вишивки, розшиті зі злим умислом, могли накликати біду. 

Копіювати чужий малюнок заборонялося, осікільки це означало повторення чужої долі.

Кожен колір створює потужну енергетику, яку людина відчуває за допомогою настрою, тому не лише візерунок, а й колір впливає на власника вишитої речі.

В кожному регіоні України  

свої особливості вишивки.

Чи знаєте ви, що вишиті речі – це оберіг? 

Здавна жінки та матусі вишивали одяг, вкладаючи сакральний зміст у кожен візерунок. 

Вишиті малюнки ніколи не мали суто естетичну функцію – в узорах української вишивки завжди зашифровувалися певні послання. 

Усе те, від чого хочеться захистити рідних, побажати в житті, наректи дитину на щасливу долю. 

Тож обирати сьогодні речі лише за зовнішнім виглядом, кольорами чи дизайном не слід, бо кожен вишитий виріб має особливий потаємний зміст.